Шабаєва Л.М., Яшина О.М.
     Найвища цінність-вихована людина, гармонійно розвинена особистість. Саме тому найважливіше у світі – виховання. Воно є складовою частиною ідеології і культури суспільства. Це категорія загальна, постійна й вічна. Вона виникла з появою людини й існуватиме доти, поки існують люди на Землі. 
     Суспільство як соціальне об’єднання людей може існувати, діяти і розвиватися лише за умов цілеспрямованої і систематичної, організованої роботи з виховання кожної особистості. Ще Я.А.Коменський зауважував, що зневага виховання веде до загибелі людей, сімей, держав і всього світу.            Тому виховання не варто розглядати як вплив на людину з метою використання її для задоволення меркантильних потреб, адже, в першу чергу, виховання за своєю спрямованістю є вираженням турботи про всебічний розвиток кожної людини, становлення її як вільної особистості.
     Виховання – це організований, цілеспрямований процес формування всебічно гармонійно розвиненої особистості. 
     Організованим вважаємо тому, що його забезпечують сім’я, дошкільні навчальні заклади, школи, держава, громадські організації тощо.
     Цілеспрямованим процесом називаємо тому, що він передбачає всебічний, гармонійний розвиток особистості, а це й становить його найвищу мету.
     Всебічність передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання. Гармонійність має забезпечити поєднання, злагоду, узгодження між названими вище складовими.