Мов про рідну людину, розповідала Циганок Н.О. про Женю Закрутова. І не дивно, адже більше 10 років збирала про нього інформацію: як потрапив на фронт, як воював, про що мріяв…

… Усією душею Женя Закрутов зненавидів фашистів. Окупанти виселили їх з мамою і тіткою із затишної квартири по вул. Комунарній. Довгі 26 місяців хлопчик із рідними змушений був жити в холодному сирому підвалі. На щастя, 25 жовтня 1943 року наш Дніпродзержинськ радянські війська звільнили від фашистів. Женя вирішив будь-що піти на фронт, щоб разом із дорослими воювати з німцями. Але ж йому на той час було лише 11 років!

-- Дядечко, візьміть мене з собою, не пожалкуєте! – умовляв хлопчина командира однієї з частин радянської армії.

Він навіть сказав неправду (можливо перший раз у житті), що сирота, аби тільки потрапити на фронт. Невдовзі Марія Іллінічна Закрутова отримала перший солдатський трикутник. І довелося повірити у неймовірне: ЇЇ одинадцятирічний син став солдатом!

Після звільнення всієї України Женя пройшов фронтовими дорогами Болгарію, Венгрію, Югославію, Австрію. Дійсно, як і обіцяв, дорослих не підвів, воював відважно. Підтвердженням цього є численні нагороди гвардії рядового Євгенія Закрутова: медалі «За відвагу», «За взяття Будапешта», «За взяття Вени» та 5 подяк Верховного Головнокомандуючого. Він став справжнім розвідником. Як розповідали однополчани, цей кмітливий хлопчина добував цінніші відомості, ніж досвідчені бійці, тому його поважали старші товариші.

Женя дуже сумував за мамою і регулярно їй писав. Одного разу командир помітив, що хлопець зі слізьми на очах читає лист із Дніпродзержинська. Так усі дізналися, що він не сирота. Його відправили додому у супроводі солдата Григорія Варновицького. Але Жені, який так швидко став дорослим, дома вже не сиділося, і він знову тікає на фронт. Наздогнав свій 103-ій гвардійський Нижньодністровський полк уже в Австрії. Там святкував з бойовими товаришами День Перемоги.

30 червня 1945 року у листі він повідомив мамі, що вже їде додому. Але, на жаль, Євгеній загинув під час катастрофи. Йому було 13 років, таким він і залишився у пам’яті наших земляків -- юний герой-розвідник, учень нашої рідної школи №23.

Директор школи Школяр Л.А. від імені всього колективу щиро подякувала Циганок Н.О. за цікаву розповідь, наголосивши, що історія школи і такі її учні, як Женя Закрутов, переповнюють гордістю за минуле, допомагають гідно цінувати сьогодення, можливість мирно жити, навчатись і трудитись. Святий обов’язок кожного з нас – берегти пам’ять про минуле. Адже хто загинув у боях – буде жити у віках!

Вчитель української мови і літератури СЗШ №23 Тетяна Конопка