"Ти відомий сьогодні кожному — Не ім'ям своїм, а бідою. Тою вулицею порожньою Понад Прип'ятською водою...

 Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе! У якому ти жив сторіччі? Запеклись перестиглі ягоди, Наче кров на твоєму обличчі.

 26 квітня... В ніч забуття Йде страшне створіння — атомне дитя. Суть його безкровна і зіниць нема, І уста безкровні, і душа німа.

Ту мирну весняну ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.

 Країна ще нічого не знає. Довгі тривожні дні, правда придушена муром мовчання. Ще скільки часу буде потрібно, щоб реально осмислити те, що трапилося. А смерть уже відкрила свій чорний рахунок і забрала найкращих."

Такими словами члени шкільного парламенту звернулись до учнів школи в День 30-річчя від дня аварії на Чорнобильській АЕС. Агіт-бригада підготувала і провела єдиний урок для школярів, діти запалили свічки та хвилиною мовчання пом'янувши всіх постраждалих і померлих від ЧАЕС.